Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Братишки, кайфаните? Я вам сегодня расскажу нереальную историю, как я закатала баклуху и больше не нуждаюсь в бабках. Слушайте, вот как все было!
Начну с того, что я зацепился за дым много лет назад. Наркотики, а именно закладки, стали моим украшением. Я был узкоглазым гопником со своими легашами. Каждый день мы ходили по улицам нашего района, пыряли пырялкой и искали новые источники нашего удовольствия.
Помню, как-то один знакомый предложил мне загасить винт. Не удержался я и согласился. Через пару дней мы уже набили карманы первитином и начали продавать его. Люди зависали от наших колесик, и деньги текли рекой.
Я думал, что больше ничего не нужно. Но это было только начало моего пути к "богатству". Я решил попробовать и психоделики, наряду с кокаином. Все стало еще интереснее и опаснее. Мы создали свою маленькую команду, которая занималась продажей и использованием наркотиков. Таким образом, я загрузился баклахой и слился с унылой реальностью.
Но в один прекрасный день я понял, что это не совсем то, что я хочу от жизни. Грязные улицы, полицейские-легаши, постоянные панические страхи и поиск новых клиентов – все это утомляло меня. Я задумался, как сделать так, чтобы деньги к нам сами приходили, а не искать их по всему городу.
И вот, я начал искать пути к финансовой независимости. Идея пришла ко мне во сне – я должен стать предпринимателем! Заразить людей своим вирусом и заставить их платить мне за это! Так родилась моя идея запустить собственный бизнес.
Я начал изучать интернет-маркетинг и разбираться в том, как создавать успешную компанию. Мне нужно было придумать что-то уникальное, что заставит людей отдавать мне свои деньги. Я создал свою собственную линию одежды, которая стала хитом среди молодежи.
Через несколько месяцев мне удалось стать известным и успешным предпринимателем. Мои психоделические рисунки были нарисованы на футболках и кепках. Я поставил себе новую цель – заработать первый миллион!
С каждым днем я становился более уверенным и востребованным. Мои продукты разлетались как горячие пирожки. Я понял, что деньги – это просто инструмент для достижения своих целей.
Теперь я бросил все свои старые занятия. Нету больше закладок и колесик. Я стал настоящим предпринимателем, который создает свое будущее. Легаши меня больше не волнуют, а пырялка стала символом моего прошлого.
Вся моя жизнь теперь связана с бизнесом и финансовым успехом. Я достиг своей цели, и теперь я могу сказать, что больше не нуждаюсь в деньгах. Я стал свободным от зависимости, забыв о загасить винт и колесиках. Они могут стать капканом, из которого сложно выбраться. Лучше поставить перед собой реальные цели и достигать их, не ища легких путей и закладок.